Нехай той із вас, хто побачить ганебний [вчинок], виправить його власноруч. Але якщо він не в силах зробити цього, то нехай виправить його своїм закликом, а якщо не зможе і цього, то [нехай засудить його] своїм серцем, і це буде найслабшим [проявом] віри

Цей хадіс – основа в роз'ясненні етапів виправлення ганебних вчинків.
Вказівка на обов'язок діяти послідовно у виправленні зла, відповідно до власних сил та можливостей.
Заборона здійснення ганебних вчинків, — дуже велика тема в релігії та її опора, і обов’язок, який лежить на кожному мусульманині відповідні до його можливостей.
Наказувати те, що є правильним, і забороняти те, що є неправильним – є однією із якостей та прояву віри, а віра може збільшуватися і зменшуватися.
Розуміння того, що вчинок є злом, з точки зору шаріату – необхідна умова, для того, щоб виправляти його, та запобігати йому.
Іншою умовою для цього – є виконання самого виправлення таким чином, щоб воно не призвело до ще більшого зла.
В шаріаті існує певний етикет і обов’язкові умови, які мусульманин повинен вивчати, для того щоб виправляти злодіяння.
Виправлення злодіяння вимагає навиків володіння шаріатською політикою, а також наявність знань і загального розуміння ситуації.
Відсутність негативної реакції навіть у серці свідчить про слабку віру людини.