Вийшовши від тебе, я тричі вимовив чотири фрази, які будуть важче, ніж усе сказане тобою сьогодні

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) вийшов одного разу від своєї дружини, матері віруючих Джувайрії (нехай буде задоволений нею Аллаг), на початку світанку, для ранкової молитви, а вона в цей час сиділа на тому місці, де зазвичай здійснювала молитву, і повернувся вже під кінець ранку, заставши її на тому ж місці. Тоді він запитав: «Ти весь цей час перебувала в такому положенні, в якому я залишив тебе?» Вона відповіла: «Так». Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Вийшовши від тебе, я сказав всього чотири фрази, повторивши їх тричі, але винагорода за них буде більшою, ніж винагорода за все, що ти сказала за той час, поки сидиш тут». І далі він повідомив, що це були такі слова: «Пречистий Аллаг», – Він вільний від будь-яких недоліків і вад; «і хвала Йому», – тому Він заслуговує на найкращу хвалу; «стільки, скільки існує творінь», – кількість яких відома лише Аллагу; «стільки, скільки потрібно для того, щоб Він вдоволений», – в тій мірі, в якій Він буде вдоволений Своїми особливими рабами, а це відомо лише Йому; «стільки, скільки важить Його Трон», – який є найбільшим і найважчим серед Його творінь; «стільки, скільки існує слів Його», – а слова Аллага неможливо перерахувати, і вони не вичерпуються, і ці слова не мають якихось меж у своїх описах і кількості. Тут мається на увазі щось надзвичайно велике, оскільки спочатку згадуються творіння, кількість яких є великою, але все ж має межі. Потім згадується щось, що перевершує це, а саме — Його вдоволення. Далі мова йде про вагу Трону, що є найбільшим із творінь. Таким чином, перше пов'язане з числом і кількістю, друге — з описом і якістю, а третє — вже з величчю і вагою.