що під час здійснення земних поклонів Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зазвичай звертався до Аллага з такою мольбою: «О Аллаг, пробач мені всі мої гріхи: малі й великі, перші й останні, явні й таємні! (Аллагумма-гфір лі занбі кулля-гу: дікка-гу ва джилля-гу, ва авваля-гу ва ахира-гу, ва 'алянійата-гу ва сірра-гу!)

Ібн аль-Каййім сказав: «Він просив прощення за всі гріхи – малі і великі, незначні і тяжкі, скоєні раніше і скоєні пізніше, таємні і явні. Таким чином, він прагнув, щоб покаяння охопило як відомі йому гріхи, так і ті, про які він не знав».
Вчені пояснили, що незначні гріхи згадані перед значними з кількох причин. По-перше, у своїй молитві прохач зазвичай переходить від меншого до більш значного. По-друге, тяжкі гріхи часто є результатом постійного скоєння малих гріхів та безтурботного ставлення до них. Виходить, що малі гріхи ніби відкривають шлях до тяжких гріхів, слугуючи засобом для їхнього скоєння. Отже, важливо передусім зосередитися на усуненні цих "засобів", тобто на боротьбі з малими гріхами.
Хадіс є прикладом звернення до Всевишнього Аллагa з сильним благанням та проханням у Нього прощення всіх гріхів, як малих, так і тяжких.
Ан-Нававі сказав: «Це підкреслює важливість благання і використання декількох фраз, навіть якщо вони схожі за змістом».