О люди, кайтесь перед Аллагом і просіть у Нього прощення, бо, воістину, я каюся пере Ним по сто разів на день!

Кожна людина, незалежно від її становища та ступеня віри, мусить постійно повертатися до покори Всеблагому та Всевишньому Аллагу та працювати над собою через покаяння. Адже ніхто не може уникнути упущень у дотриманні прав Всеблагого і Всевишнього Аллага: «І кайтеся перед Аллагом всі разом, о віруючі».
Каятися слід не лише за заборонені та гріховні вчинки, а й за упущення, зроблені в обов'язкових діяннях.
Щирість покаяння є неодмінною умовою його прийняття, і той, хто залишив гріх не заради Аллага, не вважається таким, що покаявся.
Ан-Нававі сказав: «У покаяння є три неодмінні умови: припинити вчиняти даний гріх, шкодувати про скоєне, рішуче наміритися не повертатися до нього надалі. Якщо ж гріх пов'язаний з людиною, то є ще четверта умова: загладити завдану їй образу і домогтися її прощення».
Слід зазначити, що той факт, що пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) просив у Аллага прощення, зовсім не свідчить про наявність у нього гріхів. Це було обумовлено його досконалою покірністю Аллаху, любов'ю до згадування Всевишнього, глибоким розумінням величі Аллаха та усвідомленням того, що раб Аллаха неодмінно допускає упущення у подяці Йому. Крім того, він хотів навчити цьому свою громаду та мав інші подібні причини.