Хто уподібнився до якогось народу, той став одним із них

Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що той, хто уподібнюється певному народу — чи то невіруючим, чи нечестивцям, чи праведникам — у чомусь, що є притаманним лише їм: у віросповіданні, обрядах або звичаях, — той зараховується до них. Адже зовнішнє уподібнення призводить до внутрішнього схожості. Без сумніву, наслідування якогось народу виникає через захоплення ним, і може призвести до любові до нього, возвеличення, покладання на нього. А це, у свою чергу, може спонукати до уподібнення навіть у віровченні та актах поклоніння — нехай Аллаг захистить від цього.