заходячи в мечеть, говорив: «Прибігаю до Аллага Великого, до Його благородного Обличчя і Його одвічної влади від проклятого шайтана (А'узу бі-Ллягі-ль-'Азим, ва бі-ваджгі-гі-ль-Карім ва сультанігі-ль-кадім міна-ш-шайтані-р-раджім)

Коли пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) заходив до мечеті, він казав: (А'узу бі-Ллягі-ль-'Азим) – Я вдаюся до захисту і притулку у Аллага Великого та Його якостей. (Ва бі-ваджгі-гі-ль-Карім) – і до Його Щедрого, даруючого Лику. (Ва султані-гі-ль-кадім) – і до Його вічної влади, могутності та пануванню над тими з Його творінь, кого Він забажає. (Аль-Кадім) – Вічного, без початку і кінця. (Міна-ш-шайтані-р-раджім) – Від шайтана проклятого та віддаленого від милості Аллага. Тобто: О Аллаг, захисти мене від його нашіптувань, спокус, підступів, думок, підбурювання та збивання зі шляху, адже він є причиною омани та спонукає до спокус та невігластва. І було сказано Абдуллагу ібн Амру: "Це все?" Тобто: чи Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав лише це? І він відповів, що “так”.

І якщо той, хто заходить до мечеті, промовить це дуа (благання), то шайтан скаже: «Воістину, цей, хто зайшов, зберіг себе від мене на весь час, день і ніч".