Серце літньої людини зберігає свою молодість у двох речах: у любові до цього світу та далеких надіях

Хадіс надає роз'яснення щодо природної схильності людей до надмірної любові до цього світу та плекання далеких, часто ілюзорних, надій і мрій.
Хадіс також роз'яснює, що засуджуються надмірні, довгі надії та пристрасне прагнення накопичувати багатство. Це вказує на необхідність активної підготовки до смерті, перевагу роздавання милостині багатими та важливість збереження самоконтролю бідними.
Найулюбленішою річчю для сина Адама є він сам, тому його найглибше бажання — це власне існування. Як наслідок, він любить довголіття та гроші, оскільки вони є основними засобами для продовження здоров'я і насолоди. Що ближче він відчуває їхнє вичерпання, то сильніше посилюється його любов і прагнення до їхнього накоплення.