Віруючий перебуватиме у просторі своєї релігії, доки не проллє забороненої крові

Хадіс підкреслює величину гріха несправедливого та умисного вбивства, бо воно виводить віруючого з простору духовного достатку релігії до її тісноти.
Заборонена кров поділяється на чотири види: 1– Кров мусульманина, яка є найсерйознішою. 2 – Кров "зімміїв", тобто юдеїв та християн, які проживають у ісламській країні (Дару-ль-Іслам), зберігаючи свою релігію за умови сплати джиз'ї (податку) та підпорядкування законам Ісламу. 3 – Кров "муагадів", тобто немусульман, які проживають на своїх землях, з якими у мусульман є мирна угода, за якою мусульмани не воюють з ними, а вони – з мусульманами. 4 – Кров "муста'міна", тобто ворожого невірного, який не отримує від мусульман ні захисту (зімма), ні з яким не заключено мирного договору, але мусульмани надали йому безпеку на певний час для входу в мусульманські країни від імені правителя або його уповноважених представників.