Нехай ніхто з вас не говорить: «О Аллаг, пробач мене, якщо забажаєш» або: «помилуй мене, якщо забажаєш» або: «наділи мене прожитком, якщо забажаєш». Але нехай він просить рішуче, бо Аллаг робить лише те, що забажає, і Його ніхто не може ні до чого примусити!

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) заборонив обмежувати свою мольбу, навіть якщо людина ставить те, про що просить, в залежність від волі Аллага. Адже Аллаг прощає лише тоді, коли Сам цього побажає, відповідно слова «якщо забажаєш» зайві. Тому, немає сенсу обмежувати мольбу словами: «якщо забажаєш», оскільки таке обмеження доречне лише тоді, коли ми просимо людину чи змушуємо її під примусом робити щось проти її волі. Пророк (мир йому і благословення Аллага) роз'яснив це в кінці хадісу, сказавши: «бо Його і так ніхто не може ні до чого примусити», тож немає для Аллага нічого надто великого, що Він не міг би дати, або що Він не здатний дарувати. До того ж подібні слова можуть створити враження, що ми не так вже й потребуємо прощення від Всевишнього Аллага і можемо обійтися і без нього. Іноді людина каже: «Якщо побажаєш дарувати мені те-то, то зроби це», однак це кажуть тільки тоді, коли можуть обійтися без цього дарування або коли звертаються з таким проханням до того, чиї можливості обмежені. Коли ж мова йде про звернення до Всемогутнього Аллага і прохання про те, без чого ми не можемо обійтися і що ми вкрай потребуємо, то тут потрібно просити рішуче, як бідняк, який відчайдушно просить про те, без чого він нездатний обійтися, і наполегливо звертається до Аллага за допомогою, тому що Він – Досконалий і Самодостатній, і Він здатний на кожну річ.