У мусульманина є шість обов'язків по відношенню до іншого мусульманина». Його запитали: «Які ж, [о Посланець Аллага]?» Він відповів: «Коли зустрінеш його, привітай його миром! Коли він запрошує тебе, приймай запрошення! Коли він просить у тебе поради, дай йому пораду! Коли він чхне і прославить Аллага хвалою, то вимов благопобажання! Коли він захворіє, навідай його, а коли він помре, проводжай його [в останню путь]!

Аш-Шаукані сказав: «Під обов'язками мається на увазі, що не слід полишати дані дії. Вони або обов'язкові, або настільки бажані, що це межує з обов'язковістю, і їх не слід полишати».
Відповідь на привітання є обов'язковою для кожного, кого привітали особисто. Якщо привітання адресоване групі, достатньо, щоб хтось один з них відповів. Саме ж вітання, що виходить від людини першою, є сунною.
Відвідування хворого належить до обов'язків мусульман перед своїм братом по вірі, адже це підтримує його і скрашує його самотність. Це є колективним обов'язком.
Приймати запрошення обов'язково, якщо тільки це не пов'язано з чимось гріховним. Якщо йдеться про запрошення на весільне частування, то більшість учених вважають, що його прийняти обов'язково, за відсутності поважної причини. Що ж стосується інших запрошень, то більшість учених вважають, що прийняти їх бажано.
Побажання тому, хто чхнув, є обов'язком для того, хто чув, якщо той віддав хвалу Аллагу.
Хадіс вказує на досконалість ісламського Шаріату і його прагнення зміцнити віру, а також зв'язки і узи любові між членами суспільства.
Побажання тому, хто чхнув, названо в хадісах тасміт або ташміт, і це зверененян до Аллага з мольбою про блага і благодаті для чизнувшої людини. Ташміт пояснюють як побажання: нехай віддалить тебе Аллаг від зловтіхи і від усього, що дало б ворогові твоєму привід зловтішатися над тобою. А тасміт трактують як побажання: нехай поведе тебе Аллаг прямим шляхом.