У День Воскресіння приведуть чоловіка і кинуть у вогонь, де з нього виваляться його кишки, і він стане крутитися прив'язаним до них, подібно до осла, що обертає жорна млина

Усамі бін Зейду (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказали, що чому б йому не піти до Усмана бін Аффана, (нехай буде задоволений ним Аллаг) і не поговорити з ним про ту смуту, що виникла між людьми, та постаратися загасити її повністю? Але він повідомив цим людям, що вже розмовляв з ним наодинці, виключно з метою вирішення проблеми, а не для того, щоб посилити ворожнечу. Він не мав на меті прилюдного засудження правителів перед людьми, щоб це не послужило приводом для образи халіфа, а це – ворота смути та зла, і він не хотів бути першим, хто їх відчинить.

Потім Усама (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав, що він дає пораду правителям наодинці, і ні до кого не підлещується, навіть якщо це правитель, і не лицемірить перед ними, неправдиво вихваляючи їх в обличчя, після того, як почув від Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), що в Судний день приведуть чоловіка і кинуть його у вогонь, і його нутрощі вирвуться з живота через сильну спеку та тяжкі муки, і він, в такому стані у вогні, буде обертатися прикріпленим своїми нутрощами, подібним до осла, що ходить навкруги свого жорна, яке є каменем млина. І в такому стані, його оточить народ пекла, і запитають його: «О такий-то, що з тобою?! Хіба ти не був тим, хто наказував робити добро і застерігав робити зло?!»

На що він відповість: «Я наказував добро, але сам його не робив, і забороняв зло, але був тим, хто робить його!».