що Пророк, мир йому і благословення Аллага, розпочинаючи молитву, піднімав руки до рівня плечей

Мудрість підняття рук у молитві полягає в тому, що цими діями віруючий робить молитву красивою і цим він звеличує Аллага Всевишнього.
І достовірно передається від Пророка, мир йому і благословення Аллага, про підняття рук у четвертому випадку, як це описано в передачі від Абу Хумейда ас-Са'иді у Абу Дауда та інших, а саме: "Пророк, мир йому і благословення Аллага, піднімав руки під час підйому з першого ташаггуду в трьох та чотирьох-ракаатних молитвах" (Зугр, Аср, Магріб та Іша).
Також достовірно передається від Пророка, мир йому і благословення Аллага, що він піднімав руки до рівня вух, не торкаючись їх, як це пердається від Маліка ібн аль-Хувейріса в «Сахіх аль-Бухарі» та «Сахіх Муслім», а саме: «Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, коли говорив такбір (Аллагу Акбар), то піднімав руки так, що вони були на рівні його вух».
Промовляння разом слів «Самі' Аллагу лі-ман хаміда» (Нехай почує Аллаг того, хто прославив Його хвалою!) і «Раббана ва ляка аль-хамд» (Господь наш, хвала Тобі!) є дією для імама та того, хто молиться наодинці, тоді як той, хто молиться за імамом (мамум), говорить лише: «Раббана ва ля-ка аль-хамд».
Вираз: «Господь наш, хвала Тобі!» після підйому з поясного поклону (руку') достовірно переданий від Пророка, мир йому і благословення Аллага, у чотирьох формах, і це тільки одна із них. Тому, краще для мусульманина, щоб він дотримувався усіх цих форм і промовляв кожну із них час від часу.