Іди з цими моїми сандалями і порадуй звісткою про Рай того, кого ти зустрінеш за межами цього саду і хто засвідчить, що немає істинного бога, крім Аллага, щиро переконаним у цьому своїм серцем

Абу Гурайра (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: "Одного разу, коли ми разом з кількома людьми, серед яких був Абу Бакр ас-Сиддік (нехай буде задоволений ним Аллаг) і 'Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг), – усі ми сиділи навколо Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), як раптом він встав, покинув нас і довго не повертався. Через деякий час ми почали хвилюватися, що з ним щось сталося, занепокоїлися і підвелися зі своїх місць. Відчувши занепокоєння першим, я вирушив на пошуки Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) і шукав його, поки не підійшов до стіни саду, який належав ансарам з бану ан-Наджжар. Я обійшов навколо стіни в пошуках воріт, але не знайшов їх, проте виявив струмочок, який витікав із колодязя, що знаходився зовні, і зникав за стінами саду. Тоді я стиснувся в клубок, як лисиця, проліз всередину і побачив Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), який запитав: «Абу Гурайра?» Я відповів: «Так, о Посланець Аллага». Він запитав: «Що сталося?» Я сказав: «Ти був з нами, а потім пішов і довго не повертався. Ми почали побоюватися, що з тобою щось сталося, і нас охопило занепокоєння, а я занепокоївся першим. Потім я прийшов до цього саду і стиснувся, як лисиця... А інші ще там». Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «О Абу Гурайра!» — дав мені свої сандалі і сказав: «Іди з цими моїми сандалями і порадуй звісткою про Рай того, кого ти зустрінеш за межами цього саду і хто засвідчить, що немає істинного бога, крім Аллага, щиро переконаним у цьому своїм серцем». І першим, кого я зустрів, був Умар. Він сказав: «Що це за сандалі, о Абу Гурайра?» Я відповів: «Це сандалі Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага). Він послав мене з ними, щоб кожного, кого я зустріну і хто засвідчить, що немає істинного бога, крім Аллага, щиро переконаним у цьому своїм серцем, я сповістив йому про Рай». Тоді Умар вдарив мене рукою по грудях так, що я впав на сідниці, і сказав: «Повертайся, о Абу Гурайра!» Я повернувся до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллаха) і розплакався, а Умар наздогнав мене. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Що з тобою, о Абу Гурайра?» Я сказав: «Я зустрів Умара і розповів йому про те, з чим ти мене послав. Він ударив мене по грудях так, що я впав на сідниці, і сказав: "Повертайся!"» Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «О Умар, чому ти зробив це?» Він відповів: «О Посланець Аллага, нехай мої батьки будуть викупом за тебе! Невже ти послав Абу Гурайру зі своїми сандаліями, щоб він сповіщав про Рай кожного, хто засвідчить, що немає істинного бога, крім Аллага, щиро впевненим у цьому своїм серцем?» Він відовів: «Так», – і додав: «Не роби цього, бо я боюся, що люди покладуться на це, але дай їм діяти!». Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Тож дай їм [діяти]!»".